Сьогодні кумедно звалився зі сходів і порозбивав собі коліна. Так, я знаю, що зараз сьома година ранку і я вже примудрився впасти, але відчуття божественні. Цілих шість ран! Кровоточать, трохи просочили домашні бріджі. Але ж як воно! Немов у дитинстві, коли падаєш із веліка і такий "I'm okay", а сам боїшся, що тебе заженуть додому через твої кляті ранки. Коліна трохи німіють перший час, потім печуть, а коли заливаєш їх перекисом вони шиплять і стають білими. Ви ж розумієте про що я? Здається, цілу вічність вже не розбивав колін. А вони такі гарячі-гарячі.
Немає коментарів:
Дописати коментар