Movie break.

Інтернет глючить. Кіно дивитись неможливо. Тільки у якості 240 px хіба що. Так що у черговий період провантаження вирішив зробити запис. Скоро вже не море. Чим ближче до нього, тим швидше, здається, летять дні. А взагалі - не зрозуміло як вони йдуть. Хочеться, щоб кожен із них тягнувся цілу вічність, щоб встигнути хоч щось. Але все відкладається "на потім". Дуже погано жити так от у намальованому тобою майбутньому, яке ніколи не збувається. Здається, завтра буде краще: віддам ноут до ремонту, куплю плавки і візьму квитки. А післязавтра ще краще: зберу гроші, роздрукую граматику якоїсь мови і почну вчити. А через два дні - стану супергероєм і рятуватиму світ. А, може, світи?

Здається, я не можу дійти до чогось дуже простого. Ви теж так просто втрачаєте купу часу, який, можливо, потрібен для чогось більш важливого?