Лелеки.

Ось прямо зараз здається, що чим більше живуть люди, тим сильніше вони застряють у своєму минулому. Воно здається світлішим і кращим, ніж сьогодні. По моєму, я просто стою на місці, ступор, тому кожен наступний день сильніше давить на мене. Пора ворушитись, щось робити, знайти віддушину якусь. Я не знаю.

Послухаю народної музики, може, знайду чогось розумного...

Давно вже лелек не бачив.