Суп із сивини та журби.

Зварив суп із плавленим сиром та лапшею. Вийшло дуже класно, але настрою чомусь немає. Може, тому що сьогодні гарна погода саме для поїздки в Київ, а єдина людина, яка б могла поїхати туди зі мною заради "пофоткати" - зараз уже в Києві і хаває в МакДаці. Я не проВалю, якщо що. Дуже багато всього хочу одночасно, але не дуже бачу шляхів реалізації своїх мрій. Хоча є один - піти на роботу, але я не хочу. Подобається жити на стипендію, не хочеться приходити пізно з роботи і бачити, що всі вже вдома і щось пропускати постійно. Знову бути не в курсі. Щодня дивлюся на себе в дзеркало і думаю: "Бляха, я вже дорослий до чортів, а почуваюся, як 15-річний". Не знаю круто це, чи відстійно.

Почав знову читати збірку Жадана: дуже важко читати поезію. її не можна так залпом, як прозу. Треба робити перерви, щоб кожен вірш осмислювати і переосмислювати. Хочу солодкого: зараз піду намажу хліб горіховою пастою. Як же кайфово на вихідних.