Мікроблоґи

неділю, 29 вересня 2013 р.

Falling apart. Analysis.

Напевне з Валею (чого я знову про неї у вихідний) ми сходимося не у багатьох питаннях. Дуже не у багатьох. Але я, напевне, вимушений погодитись, що транспорт - чи не найкраще місце для "подумати". Сидиш чи стоїш в метро. Просто втикаєш у одну точку і думки пруть. Сволоти.

Сьогодні був у Києві. Лишився на мілині. Знову. Добре, що багато коштів у боргах, які скоро мають повернути. Похавали у МакДаці та Пузатій Хаті. Досить багато наїли. Я порахував навіть: десь коло 1800 кілокалорій.

Людей у кімнаті по трохи більшає. Вони все йдуть і йдуть. Я сиджу і втикаю в комп. Завтра немає семінарів. Алілуя. Хочеться спати, але чисто через те, що завтра одні лекції - ляжу спати якомога пізніше. Присвячу цей вечір, мабуть, іграм та кіно. Як і кожен, взагалі-то. Я іноді лякаюсь своїх думок. Сьогодні щось собі знову розкинув мізками і так злякався. Зовсім забув про всі справи, тому купив тільки джинси. Інше можна й в Ірпені зробити. Настрій сьогодні мені підказує, що я або помру через три тижні або закінчу сортувальником сміття. Ну, ви зрозуміли. Мотлох у голові. Як воно буває. Стільки мотлоху останнім часом. Коли живеш сам ти виробляєш таку модель поведінки, з якою тобі жити найбільш зручно, твій настрій синхронізується, починає підпорядковуватись якимсь конкретним чинникам, подібний синусоїді чи косинусоїді. Коли ти живеш у квартирі іще з 6-ма хлопцями - ти навіть не намагаєшся нічого з собою зробити, просто лежиш чи просто стоїш, чи сидиш. Немає сенсу подобатись усім. Ти стаєш уразливим, бо просто не приміряєш на собі захисних масок. Як живий труп. Як медуза. Як водорості. Як калюжа. Як виразка шлунку. Як викривлення простору. Як присмак спирту. Просто лишаєшся у своєму агрегатному стані, десь між плазмою та повітрям. Стаєш надліквідним, як банкнота.

Хочеться почитати щось дуже-дуже добре. Таке щоб на все життя лишило відбиток. Але відчуття, що книги таким чином можна сприймати лише будучи підлітком. Взагалі, здається, я якось не у потрібному напрямку розвиваюся. Чи на місці стою взагалі. Я нічорта не розумію. Бляха.

Немає коментарів:

Дописати коментар