Прямо до Пекла.

Люди в автомобілях викликають у мене технофобію і алергію, відчуття відчуженості від світу. Вони непереможні у своїй хітиновій броні, у своїй криптонській шкірі; шукають єдино правильний шлях, як релігійні послідовники, ідолопоклонники, члени братств; культ. Переміщуючи себе і свою особистість від ресторану до супермаркету, аби нескінченно споживати. Аби вічно вертітися у рамках цього світу, створені кимось конкретним чи усіма разом. Гроші, гроші - щодня чуючи про них, читаючи про неймовірні суми, надскладні назви простих речей починаєш ненавидіти це все просто на просто.

Самогубства скоюються на 50% частіше ніж вбивства. Дурні, безмозкі люди? Ван Гог, Сенека, Єсенін, Маяковський, Хемінгуей, Кобейн, Хвильовий, Фрейд, Гітлер в кінці кінців. Не схоже на перелік тупих закоханих до без тями дівчаток. Скоріше за все люди просто втомлюються від себе. Я не знаю як це пояснити. Життя просто стає нудним. Не у плані відсутності барв, а у плані стовідсоткової впевненості у завтрашньому дні. Люди просто пливуть за течією і припливають, типу.