Сиджу за компом. Їм торт. П'ю колу (чую як плавиться печінка від ортофосфатної кислоти). Слухаю Motorhead ("Only way to feel the noise is when it's good and loud; so good you can't believe it's screaming with the crowd"). Вантажу кіно. Десь у дворі висить гігантський сірий павук, якого боюсь до смерті. Хай живе ще поки. Був сьогодні у школі, "по справах" так би мовити; бачив директора. Пам'ятаю як колись розгатив там вікно м'ячем. Капець.
Лишилось 40 сторінок книжки дочитати і знову буде нічого робити. Хіба те ж кіно дивитись. Зняв із люстри білих журавликів і урочисто спалив їх, повішав нових - жовтеньких, маленьких і кутастих, 20 штук, теж перев'язав їх всіх, щоб чіпаючи одного, сполохались усі. Болить горло чомусь, мабуть від акліматизації - у мене таке часто.
Бляха, так лінь щось робити, будь-що, навіть читати чи їсти чи ще що. Універ мене ще не відпускає - сниться в ночі, що спізнююсь на екзи чи сперечаюсь з викладачами, Фрейд був би радий. Чомусь хочеться читати Макіавеллі, хоча від виродок ще той був, гляньте тільки на його пику у Вікіпедії, і читати його нудно. Принаймні у мене є телек. Можна дивитись всю дурню і сміятися ні з чого. До речі, скоро мають бути "Друзі" по Новому каналу, так що піду я, мабуть, чи краще поповзу.
Немає коментарів:
Дописати коментар