Їдло, порно і нові обличчя.

Я дуже довго сюди не писав, але це не означає, що забив на блоґ чи забув за нього, чи нічого цікавого не відбувалося. Просто зламався комп, а ремонтувати його лінь дуже, тому сиджу все без нього. Спочатку думав робити записи у блокноті, а потім переносити їх сюди, але закинув цю ідею згодом. В кінці кінців, усе, що відбувається навколо виглядає як мінімум метафізично: екзамени, стипендія у перспективі. Вчора забрав картку в Брокбізнесі, нову. У нашій компанії з'явилась нове обличчя. Данило - дуже незвичайний хлопець. Я знаю, що звучить це достатньо багатозначно, але реально саме так найпростіше його описати: не "чудний" чи "дивакуватий", а саме "незвичайний": такий прямий, абміційний, він виявився як ковток свіжого повітря. Я серйозно вам кажу, як наче у кімнату, з якої довго не виходили люди, раптом дунуло протягом. Навіть, якось їдучи у маршрутці сидів і думав, з якими рослинами можна асоціювати людей, почав, звичайно ж з нас, то цього чувака я охрестив м'ятою, і все одно що слово жіночого роду, якби деревом - то евкаліптом. Коротше, чомусь моя свідомість труханулась добряче, бо я з новими людьми бачусь рідко, ще рідше розмовляю чи заводжу дружбу.

За цей час прочитав книжки Б. Бойчука "Дві жінки Альберта" та С. Носова "Член общества, или Голодное время". Планую весь час записатися у міську бібліотеку, але часу немає все; та й не потрібно вже, мабуть: в п'ятницю - додому. Ще багато читав Коцюбинського. Купив от тепер книжку Ірени Карпи "Супермаркет самотності. Перламутрове порно". Відверто кажучи кітчева література з претензією на гротеск, на перший погляд, звичайно, бо прочитав я сторінок 50-80, не більше. Читати важко, бо нудно. Хоча анотація досить інтригує.

Хочу на море.