Хрести і пісуари.

Церкви повні пристарілими людьми з обвислою шкірою і вставними щелепами, котрими вони скребуться об ікони на стінах і на столах. Обдаючи їх мікро- і макрофлорою своїх пащек. Співають-плачуть жінки, заховані за широкими шатами попа чи священника, чи може батюшки, чи отця. Відверто кажучи, всі давно забили хуй. Жиди, цигани і онкохворі біжать до святоспасіння.  Пиздець, я плачу довго. Ісус був ще тим сукиним сином. Для того, щоб стати ідолом треба вміти лише ходити по воді; challenge accepted.

Лишаючи безпардонні і утилізовані прелюдії скажу, що мало хто що тут знає. Настінні портрети просочені ладановим димом з насмішкою і жалем дивляться на сопливих людей, що прийшли шукати. Шукати, самі чого не знають. З тихим перешіптуванням "за здравіє" по шість раз тичать кляту свічку у панахідний столик. Ага.

Стадо бабульок-вірян. Памперси течуть від передози екстазі. Між тим слово "огразм" таки теж християнське. Я тихо натякаю, що ви всі мене заїбали. Жріть приплямкуючи компост мого мозку, цілую-люблю, бувайте.