Ніч у бібліотеці.

Старі-старі книжки, деяким з них
більше ста років, а деякі, подей-
кують, видруковані ще у ХVIII ст.

Так, сьогодні маю для вас гарний пост. Мало хто не знає, що цієї ночі була та сама "Ніч у бібліотеці", за адресою вул. Пирогова, 9; себто головний корпус Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Дуже дякую всім організаторам, котрі на абсолютно безоплатній основі створили дуже цікаву програму вечора. Ніч видалась дуже рівною, не швидкою і не повільною. Була купа різних веселощів.

Сходи на другий поверх.
Так і не з'ясував куди вони йдуть.

Найперше вразив університет, виявилося дуже цікавим відвідати новий виш, адже тут свої порядки, свої коридори, свої легенди. Педуніверситет ми порівняли із Гоґвартсом, бо тут сходи повністю завішані портретами та різного роду картинами. Там і відомі випускники, і найвідоміші українські педагоги, і українці за кордоном, коротше кажучи, чого тільки немає. Порівняно із єдиною стіною в нашому універі, на якій висять портрети голів ДПА України, це дуже приємно спантеличило. Я не можу казати про весь універ разом, бо були ми тільки у головному корпусі. Бібліотека, в якій проходив захід теж дуже відрізняється від нашої: вам тут і дерев'яні витончені шафи, ковані люстри, зала з бібліографічними картами, килими, заспокійливе світло. Нагадало старі бібліотеки із фільмів.

Дивимося ролик про Узвіз.

Щодо програми - вона була досить різноманітна. Спочатку нам показали два ролики про Андріївський узвіз, однак вони були трохи нудні, тому коли друге відео зависло, зал зрадів. Потім відбувся виступ випускника-архітектора, котрій розповів нам трохи про забудову Києва, особливо зупиняючись на Андріївській церкві та легендах, пов'язаних із нею. Потім була презентація туристичного маршруту людини, яка завітала у Київ ХІХ-ХХ сторіччя, досить цікава. Згодом нас повели на нічну екскурсію містом, показали будинок Посольства Республіки Польщі (колишній будинок одного з архітекторів-забудовників Києва, виконаний у псевдоросійському стилі), Анатомічний музей, кілька прибуткових будинків, забудову деяких основних вулиць міста (вул. Івана Франка, вул. Богдана Хмельницького, вул. Пирогова тощо); потім розповідали про будинок, у якому сьогодні знаходиться Посольство Австрії, потім показали сталінський ампір, потім неовізантійський стиль у обличчі Володимирського собору. І все це у рамках двох кварталів!

Наш мегапазл, 1000 шт., зібраний
за одну ніч. Це варто оплесків.

Згодом настав час розваг, ми складали пазли, дивилися "За двома зайцями", знайомилися, грали у стікери, фанти, снігову груду, сходили у читальний зал, погортали книжки із педагогіки та шкільних предметів, культурології, історії, географії, хімії, генетики і купи всього іншого; були також читання поезії (як особистої, так і улюбленої, один чувак із КПІ так гарно декламував, що я порівняв його з Маяковським). Насправді гарно провели час, принаймні я. Взагалі нас поїхало 5 людей, але там була ціла купа, цьогорічне зібрання, здається, було найбільшим з усіх. У будь-якому випадку тепер я хочу на ніч в музеї, буду чекати оголошень і ґуґлити-ґуґлити-ґуґлити.