Місто знову палить.

У нас сонячно, взагалі дуже класно. Нікого немає вдома, відкрив двері на балкон - нехай сонце заходить, - а сам сиджу і дивлюся відео різноманітні, граюся в ігри. П'ятниця - бібліотечний день, тому я відпочиваю... не ясно, щоправда, від чого. Треба робити курсову, але дуже-дуже-дуже лінь, з тієї причини просто відкладаю її на "потім". Хочу чогось солодкого... Може, відкрию банку полуничного сиропу. Якщо чесно не знаю чим його зайнятися.

Через 5 годин: Ось воно! Ось! Температура 37.2 - перший дзвіночок. Пішов готувати чай із калиною і глитати гарячу їжу, на вечір - фервекс, і, може, завтра поїду в Київ. З'їв цілу банку згущеного молока без нічого. Тепер у домі не лишилось нічого солодкого :(

А місто тим часом задимілося знову. Ця зимова менопауза минула і його прорвало  Vivat! Можливо, знову почну писати, а, можливо, надихне на нові безперспективні й безґлузді уривки. Vivat!