Лінощі.

Нічого, зовсім пусто. Час летить так швидко і так повільно. Здається, навіть, іноді він витісняє мене з себе. Післязавтра іспит, я не готуюсь, фактично він вирішить долю моєї стипендії. Я не хочу нічого робити. Я хочу чаю, хочу кіно і хочу спокою. Невже така лінь має право існувати?