Das Parfum.

На кухні шумно: вогонь з плити, вода повільно гріється, Вакарчук хрипить, трохи тихше. І раптом відчуваю запах, дуже знайомий. У кімнаті він відсутній, я просто згадую його. Я не пам'ятаю: у голові пусто, тільки калатає в середині чогось: мозок міряє часові проміжки, перекручує їх у синусоїди кардіограми. Відчуття таке, наче я щось втратив, дуже важливе і живе,  живе як людина і живе, як висохле поле, щось середнє. І його зараз не можна вписати у список чи хоча б вербалізувати. Просто мені не вистачає чогось, що було у мене роками раніше.