Маніпуляції часом.

Кожен раз як я сідаю писати конспекти чи писати що-небудь на пари (зараз це самостійні з ІСіТу) я вмикаю музику і слухаю її, будь-яку, це не має значення. Я просто пишу і вслухаюсь в звуки, а іноді й не вслухаюсь, однак щоразу трапляється такий момент, коли я відриваюсь, забуваю що я тут і зараз, на дев'ятому поверсі, немов зачинений у величезній башті з бетону та заліза. Я відправляюсь кудись далеко. На Одеську, 16. Я з грюкотом закриваю гарячі від сонця залізні ворота та не обертаючись йду чи біжу, чи, можливо, навіть пристрибую. Моє тіло і одяг ще холодні від тіні та будинку, а кінчики пальців, мов крихітні льодинки. Під трохи перекошеним старим дерев'яним зубчастим парканом, давно вже не фарбованим, ростуть дрібні квіти темно-фіолетового кольору з яскраво жовтою серцевиною, вони пухнасті, мов маленькі тваринки, на них злітаються бджоли і гудять собі аж допоки не настане вечір. Бо тоді повітря пахне димом, а всім відомо, що бджоли не люблять диму, де-не-де палає багаття, іноді таке високе, що здається от-от дістане до неба, а іноді просто тліє жар, час від часу спалахуючи маленькими язиками полум'я.

Діти бігають туди і сюди. Їх силуети такі розпливчасті у променях заходу сонця, вони рвуть траву і кидаються нею, пхнуть за комір, а потім ідуть малювати крейдою лабіринти, їм нічого більше робити, бо їм нічого більше не хочеться робити. Принаймні зараз, у цей момент. Моя фігура - привид, напівпрозора і примарна, тільки хтось торкнеться її, як вона впаде на землю густим туманом і не  лишиться нічого.

У кімнату зайшла хазяйка, тому я вимкнув музику, я завжди так роблю, бо вона (музика) викликає асоціації, і мені здається, що окрім мене їх бачать всі; а це занадто особисте. Тепер мій "політ фантазії" різко обірвався, я сиджу незадоволений і пригнічений, і знову пишу своє "...створення, розповсюдження, використання, узагальнення та управління інформацією становить значну частину економічної діяльності... добробут суспільства створюють через експлуатацію знань або розуміння суті речей та процесів...". І чому не можна, щоб вона зайшла знову і розвіяла вже цю реальність, а постала та інша?