Сни.

Як добре, що люди не можуть бачити моїх снів. Я просто ховаюсь під ковдру, лишаючи тільки ніс на зовні. І відбуваються чудеса, ось я - лицар, а ось - гуляю з дівчиною по парку, там ми знайдемо дивну рослину, яка виявиться отруйною, і нам знадобиться лікар; а ось - якийсь товариський хлопець п'є зі мою пиво і ми сміємось. Коротше кажучи, це мій власний світ, саме тому я ненавиджу, коли будять мене чи я когось бужу (Джексон, вибач, але з тобою це вже традиція).

Я проспав, бо мій телефон вимкнувся вночі, але я не жалкую, бо бачив багато яскравих сновидінь. Тому на сьогодні пишу пояснювальну і преспокійно собі відпочиваю вдома.