Нічні прогулянки.

Постарайтесь якось затриматись у невеликому місті допізна. Щоб ліхтарі ще не вимкнули, а людей на вулицях вже не було. Сніг валив дуже густо, лишався на віях і краплями звідти падав. Волосся змокло, сорочка спітніла, а надворі було десь +1...+2, тому що з дерев капало, лишаючи в снігових кучугурах дрібні дірочки. Пишу солодко, знаю, але настрій, що лишила за собою 6-годинна спроба розібратися з практичну з економетрики, чудно зник, варто тільки мені було вийти на вулицю.

По дорозі зустрів дівчинку, сусідку Валі, з якимись двома хлопцями. Один з них так люб'язно розпитував мене про мої знання html та php. А потім, дізнавшись про мою завантаженість навчанням, дуже попросив допомогти йому після пар у створенні деякого веб-сайту. Я прекрасно розумію, що знання мої недостатні, але його це явно не переконало, може, йому треба ідеї, чи оформлення, чи ще щось; у будь-якому разі він пообіцяв дістати мій номер і обов'язково зі мною зв'язатися.

Ідучи мимо кінотеатру зустрів ще одного старого знайомого. Не бачив вже місяці зо два його. Він виглядав дуже стомленим і в'яло всміхався - закінчив зміну бармена в одному із закладів Ірпені. Розпитав, де я живу і запросив у гості. Насправді, ідучи додому (десь за хвилин 5 до зустрічі) думав саме про те, що непогано було б його зустріти, бо восени він частенько вигукував мені із 4-5 поверху свого будинку, щоб привітатися, і давненько я вже не бачив його на парах.

Дійшовши додому - зліпив величезну сніжку і розбив її ногою, а потім ще кілька разів. І прийшло до мене щастя, бо все не так вже й погано - є шанс закінчити семестр без перездачі, може навіть зі стипендією; Валя сказала, що я дуже класний, бо сиджу і допомагаю їй з парами; деякі чуваки, хоч і під шафе, все ж мають мрії реалізувати свої таланти в цьому універі (може, той хлопець теж хоче ось так не сидіти, занурившись у книжки, зволікати, а щось створити, знайти собі сферу використання); стюарди із общаги мене не забувають; взимку я їду у Львів із чудовою дівчинкою; до закінчення навчання усього 18 днів; а я таки здатен відчувати радість. Тому ввімкну зараз The Irish Rovers, на які мене підсадила Тіна, і гідно завершу день. Ось так.

Саме тому я прикриваю свій пафосний жест зі "Спрашивай.ру", нічого не додаю на сторінку "Things of hatred" і продовжую любити вас всіх.