Inner side.

Нічого не хочу. Сьогодні останній день. А потім 12 днів вихідних і знову цілий семестр навчання. Я вже дочекатись не можу. Я вже хочу вибирати подарунки. Вже хочу не переживати ні за що. Зробив так багато всього за останні три дні. Набрав допуски, по дечому може вийдуть четвірки. По більшості - три. І це сумно, бо стипендії мені не дадуть. Що в свою чергу значить ще семестр сидіння у батьків на шиї, економії, виснаженості та відсутності мотивації. Їсти, до речі, нічого. Донька хазяйки вчора весь день наїжджала на мене за погано помиту чашку, мою чашку, бля. Мені не подобається моя чашка чистою. Вона тоді наче як не моя.

Я скоро буду вже вдома. Поїду на "Хоббіта". Може прогуляємся зі Степанян, чи з Іннкою. З іншої сторони це місто виснажує не так, коли в ньому немає універу; і універ не такий паршивий, якщо вчитися там не треба. Такі справи.