Дайлімазафака.

Ой, блять, та не сходжу я з розуму. Просто стало все якось ясніше. Блам-блам-блам-блум-пам-па-ра-рам. Я трошки йобаюсь, ага. Просто вже без двадцяти два, а в кімнаті так холодно, і коли друкуєш наче як тепліше. Пижджу своєму другові в пм, здається скоро він нах сюди приїде з Херсону і вб'є мене. Ще подивився пару мультиків про людей-зефіринок і Лео і Сатану. І стався курйоз з п'ятирічною дівчинкою, яка засіла гратись в туалеті на півгодини, саме тоді, коли літра випитого чаю почала з мене виходити.

В принципі все, що я хотів сказати - піду далі по пм-ам.