Тотеми.

Нам багато чому треба вивчитись у тварин сьогодні, а радше - згадати своє найдавніше. Як гідно вони себе поводять, як тонко розрізняють грань між проявом нижчого страху перед людиною і навпаки - змусити людину почуватися нижчою. Як вони прив'язують до себе, як чітко відточені в них кожен інстинкт. Може, тому вони і більш "еволюційно відсталі", бо людина вхопила собі найбільше невідточених рис, завдяки чому стала універсально-еластичною до умов навколишнього середовища; а тварини - мають менший набір умінь і навичок, і рефлексів, але їх робота - бездоганна. Хто зна. У них немає цієї дурної потреби в участі, повазі, самовираженні, а якщо і є - вона автоматично задовольняється. Життя ж настільки просте - зводиться ж до виживання в умовах, пристосування, задоволення і співіснування. Може і не треба людям стільки жити, скільки  ми надумали собі - 80, 90, 100 років - може, краще було б повернутись назад, до гуманної магії і шаманізму, чи кудись, де тебе оточувало б усе первинне, а не ці кляті висотки і люди в моднявому одязі. І чому мені так просто не живеться спокійно?