За день до Нового року.

Все нормально. Принаймні поки що. Об'ївся усіляких смаколиків, тепер страждаю на вечір від печії. Заварив собі імбирного чаю, та трохи переборщив із лимоном.

Сьогодні подивилися з мамою "Шерлока", наче нормально. Прикрасив кімнату батьків гірляндами, поставили ялинку; чи точніше - пучок гілок, зібраних у ялинку. Їх я теж прикрасив, але завтра закінчу вже. А ще, ось тільки-но, побачив у себе на стіні тролейбусний квиток, такий незвичайний. Можна було б його віддати у музей тролейбусних квитків у Києві, і отримати безкоштовну склянку пива.

До нас прибилася ще одна собака. Не знаю як її назвати: вона кудлата і вислужується перед усіма, а ще краде туалетний папір із туалету на вулиці. Здається, вона - нова подружка Лорда, а з колишньою в них нелади якісь, і вона від нього пішла.

Мама пише наукову роботу в МАН по Голодомору 1932-33 років. Я їй допомагаю. Бо дівчинка, яка має захищати згодом цю роботу явно вирішила одкосити. По телеку сьогодні весь день йшли підсумки року (відео): новини, в якому кожному місяцю присвоювали головну подію. Таким чином єдиними гарними місяцями в Україні були червень (Євро 2012) та грудень (кінця світа не сталось).

Маю бажання передивитись Поттера, бо він нагадує мені дитинство, ще "Сам удома", "Володар кілець" і якихось гарних європейських новорічних фільмів. Вчора до 5-ї ранку грався у "Епоху імперій", завоював японців, китайців, британців, майя, франків, сарацинів і ще когось (чи персів, чи ацтеків).

Ще весь час переслідує відчуття, наче щось треба зробити, написати якусь розрахункову здати самостійні, чи доповіді, чи презентації. Коротше ніяк не можу відійти після універу. Мама запропонувала мені взяти лікарняний після сесії, щоб пару тижнів (поки лекції) пролікуватись у невропатолога. Ідея непогана, але, здається, я так відстану від програми, що стипендії мені не бачити і влітку.

І ще, знову безнадійно обіцяю собі якось себе розважати цього семестру, познайомитись з кимось, чи подружитись, знайти собі компанію, може, піти на "Мафію", чи у наукове товариство. Я їх всіх терпіти не можу і на дух не переношу, але ж маргіналом бути - не вихід. Чи як?!