Байки з дому.

Влаштовуйтесь зручніше, буду переповідати вам цікаві речі з моєї поїздки додому. По-перше, скажу, що схоже це було більше на курортний відпочинок, на якому трохи пилили за сидіння за компом. Почну, перш за все, з природи. У Херсоні і Львовому вже весна. Справжня і зовсім не така як тут, де вночі сніжить, а вдень навкруг лише самотні ялинки і кучугури. Там вже починає оживати трава, земля дуже вогка і м'яка, тюльпани вже добряче пробились, а також нарциси, гвоздики і "зірочки". Троянди, калина і абрикоси пустили бруньки. Вітер зовсім не холодний, такий, що можна ходити лише в светрі; сонечко ледве пригріває, якщо стояти на місці й не рушати. Ми відкривали домашні компоти з малини та м'яти, винограду і закриті огірки. А люди ходять собі у своїх справах.

На святкуванні 8-го березня бабуся розповіла цікаву історію зі свого життя. Виявляється, свого часу вона була авантюристкою, і разом з дідом вони любили подорожувати. Одного разу так вони на власному автомобілі об'їхали усю країну, просто отримали зарплатню (тоді це було 60 рублів), сплавили маленьку маму до її улюбленої тітки, а самі погнали на Західну, побували у Львові, потім зробили гак, опинившись у Києві, потім заглянули в Білорусь, і повернули до Херсона. Робилося це все на вдачу, і вони ледве-ледве вклалися в бюджет, вони переповідали, як зустрічали хороших людей, про доброзичливих міліціонерів, що за власним бажанням зібрались охороняти їхню машину, коли ті бездумно кинули її десь під ЦУМом. А ще вони були у Болгарії на морі, так само сплавили маму і поїхали собі, там, казали, було як у іншому світі, стільки послуг, такі будинки і т.д. Мені здається, що вони побували і деінде, але просто мовчать.

Я, до речі, вже дочитав "Вино из одуванчиков" і дуже собою гордий, бо книга під кінець виявилась не такою нудною і навіть цікавою, але навряд чи я ще повернусь до неї колись. Цілий день насолоджувався навушниками і справним телефоном, зараз думаю чим зайнятись, бо завтра одні лекції, так що мабуть у щось пограюсь. Дуже ліньки йти мити посуд, але зробити це варто, напевно.