Гарний день.

Вже чорт зна коли писав щось в блоґ. Так от напишу. У мене все нормально: настрій сьогодні набагато кращий ніж колись за останні два дні. За весь навчальний день жодного семінару - три лекції: статистика (на якій ми тільки що й робили, що розгадували кросворди, а на півпари преподша нас лишила самих); потім фінанси, де лекторша взагалі не явилася, хоч дзвонила і обіцяла під'їхати. друга пара теж фінанси - ми викупили, що лекторша не явиться і на цю пару, підключили ноут з кафедри до проектора в лекторії і дивились кіно при виключеному світлі. Було дуже класно - живо сперечались, бо всі тьолки хотіли "Титанік", а мені - все одно, бо насправді дуже кайфово дивитись кіно на сьомій парі, коли надворі вже ніч, а в лекторії тепло дуже і всі, хто лишився на потоці (всього чоловік 25-30) стали трохи ріднішими.

Потім я прийшов до Ані, а її "новий сусід" - заочник з групи дівчини (Даші), з якою Аня живе, пригостив мене доброю перцівкою, - а потім прийшла красива руденька дівчинка Оля, і принесла нам вино. Потім ми згадували дні студента, дівчата пригостили мене гарячим першим, бутербродами і чаєм. І ми знову дивилися кіно - в цей раз "Сутінки" в адаптації Сергія Притули, насправді дуже смішно, якщо дивитися не самому.

І ще, я знайшов у Києві кіноклуб на території Могилянки (чи за підтримки Могилянки), там якісь, мабуть, волонтери-студенти мало не щодня влаштовують безкоштовні кінопокази, зазвичай нетривіальних фільмів ХХ століття, часто в оригінальній озвучці. Дуже хочу туди потрапити - це місце здається мені якоюсь оазою, якщо чесно; що надає йому більшої значимості і трохи асоціюється в мене з "тим самим моїм місцем".

І на кінець - питання номеру, так би мовити: як привчити друзів до якісного кіно? Просто задрало вже, що всі вважають арт-хаус і авторське кіно ненормальним і мене разом з ним; треба ж цим щось робити )