Світ повз мене.

Сиджу і ходжу. Тільки і роблю, що роблю все те, що не треба і не те, що треба. Сьогодні жодного разу не був у жодного лікаря, не здав жодного заборгованого семінару, не вирішив ні одної проблеми; зате наївся грибів у сметані та товчанки у Ані, почитав статті по офшорним зонам і теорії психоаналізу, двічі сходив в душ, обидва рази в гарячий (хоч і обіцяв собі хоча б два рази в тиждень приймати контрастний).

Таке відчуття, наче світ іде повз мене, ніби я уповільнюю темпи, а він, як шалений конвеєр рухається невпинно, і навіть швидше, далі...