Білі халати.

Почуття дуже змішані. Намішані, навіть я б сказав. Ну, сьогодні я таки потрапив на прийом до лікаря. Одразу до трьох: лора, трепевта та невропатолога. Виявилось у мене дві болячки одразу: фарингіт, за що мені дали довідку про звільнення від занять на два дні, за що окремо дякую; друга - невідомий нікому неврологічний розлад, завтра необхідно здати два аналізи в лабораторії універу, ще один у понеділок в універському медцентрі і поїхати у Київську клініку, щоб мені просканували мозок. Мене досить лякає все це, адже доведеться сказати батькам, я думаю. МРТ вартуватиме мені 500 гривень і неясно скільки мені ще потім ходити по всіляким психологам і терапевтам, щоб прибрати мій психоблок. Здається, що все це не про мене і не зі мною. Але аналізи треба робити однозначно після вилікування фарингіту, так що час подумати ще є.

Чесно кажучи, здається, що життя дуже чутлива штука, кажеш-кажеш. що ненавидиш всіх і хочеш нахуй все закинути і ось маєш: хворе горло, грип, сильний невроз, гроші на вітер, хандру, купу боргів по універу, групу, яка не може ніяк зібратися на один день разом, зламаний телефон в кінці кінців. Коротше, починаю вірити в щось краще, мабуть (читай, сто відсотків), оптимістом бути все-таки вигідніше і для душі, і для здоров'я.